Виконання судових рішень

Виконання судових рішень — це стадія, в якій здійснюється реалізація прав сторін, підтверджених судовим рішенням. Органами, здійснюючими примусове виконання судових постанов і актів інших правоохоронних органів, є судові виконавці. Центральне місце серед всіх органів примусового виконання займає судовий виконавець, оскільки він виконує більшість судових постанов і постанов інших органів.

Чи встановлено строки, протягом яких судові рішення має бути виконано?

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону про виконавче провадження виконавчі дії має бути проведено протягом 6 місяців із дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а щодо виконання рішень немайнового характеру (наприклад, про зобов'язування опублікувати спростування недостовірної інформації, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку тощо) — протягом 2 місяців.

Строки, на перший погляд, цілком прийнятні, якби не передбачені Законом про виконавче провадження можливості відхилення від них. Так, у встановлені строки не включається строк, на який відкладається здійснення виконавчих дій (він не може становити більше 10 календарних днів) або їх призупинення (винятковий перелік підстав для призупинення наведено у статтях 34, 35 Закону про виконавче провадження), а також період реалізації арештованого майна боржника. Крім того, держвиконавець або навіть одна зі сторін виконавчого провадження (стягувач або боржник) можуть звернутися до суду, що видав виконавчий документ, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання.

І постанова про відкладення виконавчих дій, і постанова про призупинення виконавчого провадження можуть бути оскаржені: постанова про відкладення — протягом 3 днів начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до суду, постанова про призупинення — протягом 10-денного строку до суду.

Не виключено, що незважаючи на вчинені добросовісним держвиконавцем дії щодо стягнення з боржника належної суми, результату у вигляді повністю виконаного судового рішення отримано не буде. У цьому випадку виконавчий документ повертається стягувачу, за яким зберігається можливість знову подати цей самий виконавчий документ для виконання.

Якщо ж стягувач сам звернувся із заявою видати йому виконавчий документ, відновити виконавче провадження він уже не зможе.

На жаль, фактичне повне виконання судового рішення — лише один з дванадцяти можливих варіантів закінчення виконавчого провадження. Усі вони зазначені у сг. 37 Закону про виконавче провадження. Серед них: 1) визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем та боржником про закінчення виконавчого провадження; 3) ліквідація юрособи — сторони виконавчого провадження, якщо правонаступництво неможливе; 4) скасування рішення суду, що підлягає виконанню; 5) передача виконавчого документа ліквідаційній комісії в разі ліквідації боржника або арбітражному керуючому при визнанні боржника банкротом та ін.

Закінчення виконавчого провадження оформлюється у вигляді постанови держвиконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Цю постанову може бути оскаржено начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк.

Варто звернути увагу, що закінчення шестимісячного строку не тягне за собою закриття виконавчого провадження (постанова ВГСУ від 12.10.2006 р. у справі № 29/156-03).

Як можна контролювати дії держвиконавця?

Це запитання часто виникає у стягувачів. Чітко встановленого механізму Закон про виконавче провадження не передбачає, проте окремі його положення можна використовувати, щоб вимагати від виконавця звіт про вчинені дії. Так, стягувач може ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, з яких буде видно, які дії здійснювалися виконавцем.

Крім того, стягувач може звернутися до виконавця із заявою, в якій прямо попросити зазначити дії, учинені ним у межах виконавчого провадження. У запиті слід зазначити прізвище, ім'я та по батькові або назву стягувача, яку саме інформацію хоче отримати стягувач, а також адресу, за якою він хоче отримати відповідь. Відповісти на такий запит виконавець зобов'язаний протягом місяця. При цьому згідно з абзацом другим п. 4.3 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Мін'юсту від 05.07.99р. №470/7, письмову відповідь має бути підписано начальником органу виконавчої служби.

Не слід стягувачу та його представникам відмовлятися і від можливості бути присутніми при здійсненні виконавчих дій.

Ще один спосіб вплинути на хід виконавчого провадження — це заява про відвід держ-виконавця. Проте Закон чітко зазначає підстави, якими заява про відвід може обґрунтовуватися: перебування держвиконавця в близьких родинних відносинах зі стороною виконавчого провадження, іншою особою, що бере участь в ньому, наявність інших обставин, що викликають сумніви в неупередженості держвиконавця. Заява про відвід подається начальнику відповідної державної виконавчої служби.

В якому порядку можна оскаржити дії держвиконавця?

У ст. 7 Закону про виконавче провадження прямо зазначено, що дії держвиконавця, його відмову від здійснення певної виконавчої дії, затягування у здійсненні виконавчих дій, а також відмову у задоволенні заяви про відвід держвиконавця може бути оскаржено особами, які беруть участь у виконавчому провадженні.

У переважній більшості випадків у стягувача на вибір є два шляхи оскарження — звернутися зі скаргою на дії (бездіяльність) держвиконавця до начальника відповідної виконавчої служби або подати позов до суду. Строк для оскарження — 10 календарних днів. Якщо стягувач обирає перший варіант, постанову начальника за його скаргою може бути оскаржено до вищого за рівнем органу державної виконавчої служби або до суду також у 10-денний строк. Закон про виконавче провадження зазначає, що цей строк слід обчислювати з моменту винесення відповідної постанови. Проте якщо він виявиться недостатнім, є всі підстави для подання клопотання про продовження строку на оскарження та обчислення його не з моменту винесення постанови, а з моменту вручення її копії стягувачу.

Тому необхідно не зволікати, а звертатись до кваліфікованих юристів, які суттєво можуть вплинути на виконання судового рішення!


ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ЮРИСТІВ

© Roman Lytvyn 2010 рік